Сура 23 Аль-Мумінун (Віруючі)

  1. أُولَٰئِكَ يُسَارِعُونَ فِي الْخَيْرَاتِ وَهُمْ لَهَا سَابِقُونَ

    саме вони поспішають робити добрі справи, випереджаючи в цьому інших!

    23:61
  2. وَلَا نُكَلِّفُ نَفْسًا إِلَّا وُسْعَهَا ۖ وَلَدَيْنَا كِتَابٌ يَنْطِقُ بِالْحَقِّ ۚ وَهُمْ لَا يُظْلَمُونَ

    Ми не вимагаємо від душі понад її можливості. Ми маємо Писання, яке говорить істину, і з ними не вчинять несправедливо.

    23:62
  3. بَلْ قُلُوبُهُمْ فِي غَمْرَةٍ مِنْ هَٰذَا وَلَهُمْ أَعْمَالٌ مِنْ دُونِ ذَٰلِكَ هُمْ لَهَا عَامِلُونَ

    Але їхні серця неуважні до нього. Також вони коять інші вчинки,

    23:63
  4. حَتَّىٰ إِذَا أَخَذْنَا مُتْرَفِيهِمْ بِالْعَذَابِ إِذَا هُمْ يَجْأَرُونَ

    доки Ми не вразимо карою тих серед них, хто розкошує! Тоді вони заголосять!

    23:64
  5. لَا تَجْأَرُوا الْيَوْمَ ۖ إِنَّكُمْ مِنَّا لَا تُنْصَرُونَ

    Не голосіть цього дня! Воістину, ви не отримаєте від Нас допомоги!

    23:65
  6. قَدْ كَانَتْ آيَاتِي تُتْلَىٰ عَلَيْكُمْ فَكُنْتُمْ عَلَىٰ أَعْقَابِكُمْ تَنْكِصُونَ

    Вам же читали Мої знамення, але ви поверталися на своїх п’ятах назад,

    23:66
  7. مُسْتَكْبِرِينَ بِهِ سَامِرًا تَهْجُرُونَ

    були горді, а ночами вели лихі розмови.

    23:67
  8. أَفَلَمْ يَدَّبَّرُوا الْقَوْلَ أَمْ جَاءَهُمْ مَا لَمْ يَأْتِ آبَاءَهُمُ الْأَوَّلِينَ

    Невже вони не замисляться над цим словом? Або до них прийшло те, що не приходило до їхніх прабатьків?

    23:68
  9. أَمْ لَمْ يَعْرِفُوا رَسُولَهُمْ فَهُمْ لَهُ مُنْكِرُونَ

    Чи вони не впізнали свого Посланця й заперечують його?

    23:69
  10. أَمْ يَقُولُونَ بِهِ جِنَّةٌ ۚ بَلْ جَاءَهُمْ بِالْحَقِّ وَأَكْثَرُهُمْ لِلْحَقِّ كَارِهُونَ

    Чи вони кажуть: «Він божевільний»? Та ж ні! Він прийшов до них з істиною, але більшість із них ненавидить істину!

    23:70
  11. وَلَوِ اتَّبَعَ الْحَقُّ أَهْوَاءَهُمْ لَفَسَدَتِ السَّمَاوَاتُ وَالْأَرْضُ وَمَنْ فِيهِنَّ ۚ بَلْ أَتَيْنَاهُمْ بِذِكْرِهِمْ فَهُمْ عَنْ ذِكْرِهِمْ مُعْرِضُونَ

    Якби істина йшла за їхніми бажаннями, то згинули б небеса, земля й ті, хто на них. Та ж ні! Ми дарували їм нагадування, але ж вони відвертаються від свого нагадування.

    23:71
  12. أَمْ تَسْأَلُهُمْ خَرْجًا فَخَرَاجُ رَبِّكَ خَيْرٌ ۖ وَهُوَ خَيْرُ الرَّازِقِينَ

    Хіба ти просиш у них винагороди? Винагорода Господа твого краща, а Він — найкращий із тих, хто наділяє!

    23:72
  13. وَإِنَّكَ لَتَدْعُوهُمْ إِلَىٰ صِرَاطٍ مُسْتَقِيمٍ

    Воістину, ти кличеш їх на прямий шлях.

    23:73
  14. وَإِنَّ الَّذِينَ لَا يُؤْمِنُونَ بِالْآخِرَةِ عَنِ الصِّرَاطِ لَنَاكِبُونَ

    Воістину, ті, які не вірують у наступне життя, неодмінно відхиляються від цього шляху!

    23:74
  15. وَلَوْ رَحِمْنَاهُمْ وَكَشَفْنَا مَا بِهِمْ مِنْ ضُرٍّ لَلَجُّوا فِي طُغْيَانِهِمْ يَعْمَهُونَ

    Якби Ми навіть помилували їх і відвернули від них лихо, вони все одно вперто тримались би своєї омани, блукаючи.

    23:75
  16. وَلَقَدْ أَخَذْنَاهُمْ بِالْعَذَابِ فَمَا اسْتَكَانُوا لِرَبِّهِمْ وَمَا يَتَضَرَّعُونَ

    Тож Ми вразили їх карою, але вони не змирилися перед своїм Господом і не стали смиренними.

    23:76
  17. حَتَّىٰ إِذَا فَتَحْنَا عَلَيْهِمْ بَابًا ذَا عَذَابٍ شَدِيدٍ إِذَا هُمْ فِيهِ مُبْلِسُونَ

    Та коли Ми відкриємо над ними ворота великої кари, впадуть у відчай вони!

    23:77
  18. وَهُوَ الَّذِي أَنْشَأَ لَكُمُ السَّمْعَ وَالْأَبْصَارَ وَالْأَفْئِدَةَ ۚ قَلِيلًا مَا تَشْكُرُونَ

    Він — Той, Хто створив для вас слух, зір і серця. Як мало ви дякуєте!

    23:78
  19. وَهُوَ الَّذِي ذَرَأَكُمْ فِي الْأَرْضِ وَإِلَيْهِ تُحْشَرُونَ

    Він — Той, Хто розселив вас на землі. І до Нього вас буде зібрано!

    23:79
  20. وَهُوَ الَّذِي يُحْيِي وَيُمِيتُ وَلَهُ اخْتِلَافُ اللَّيْلِ وَالنَّهَارِ ۚ أَفَلَا تَعْقِلُونَ

    Він — Той, Хто дарує життя і смерть. Він чергує ніч і день. Невже ви не розумієте?

    23:80

Перевод: Михайло Якубович