Сура 27 Ан-Намль (Мурахи), аят 20 – 22

1. وَتَفَقَّدَ الطَّيْرَ فَقَالَ مَا لِيَ لَا أَرَى الْهُدْهُدَ أَمْ كَانَ مِنَ الْغَائِبِينَ

   Якось він оглядав птахів і сказав: «Що зі мною? Я не бачу одуда! Чи, можливо, він відсутній?

   27:20

2. لَأُعَذِّبَنَّهُ عَذَابًا شَدِيدًا أَوْ لَأَذْبَحَنَّهُ أَوْ لَيَأْتِيَنِّي بِسُلْطَانٍ مُبِينٍ

   Я скараю його жорстокою карою або заріжу, якщо він не наведе ясного доказу!»

   27:21

3. فَمَكَثَ غَيْرَ بَعِيدٍ فَقَالَ أَحَطْتُ بِمَا لَمْ تُحِطْ بِهِ وَجِئْتُكَ مِنْ سَبَإٍ بِنَبَإٍ يَقِينٍ

   Той швидко з’явився і сказав: «Я дізнався про те, чого ти не знаєш! Я прибув до тебе з Саби з правдивою звісткою!

   27:22

Перевод: Михайло Якубович