Сура 29 Аль-Анкабут (Павук), аят 1 – 7

1. الم

   Аліф. Лям. Мім.

   29:1

2. أَحَسِبَ النَّاسُ أَنْ يُتْرَكُوا أَنْ يَقُولُوا آمَنَّا وَهُمْ لَا يُفْتَنُونَ

   Невже люди думають, що їх залишать у спокої та не будуть випробовувати лише тому, що вони скажуть: «Ми увірували»?

   29:2

3. وَلَقَدْ فَتَنَّا الَّذِينَ مِنْ قَبْلِهِمْ ۖ فَلَيَعْلَمَنَّ اللَّهُ الَّذِينَ صَدَقُوا وَلَيَعْلَمَنَّ الْكَاذِبِينَ

   Ми випробовували тих, які жили ще раніше. Аллаг неодмінно знатиме тих, які говорять правду, й тих, які брешуть!

   29:3

4. أَمْ حَسِبَ الَّذِينَ يَعْمَلُونَ السَّيِّئَاتِ أَنْ يَسْبِقُونَا ۚ سَاءَ مَا يَحْكُمُونَ

   Невже ті, які чинять злі вчинки, вважають, що зможуть випередити Нас? Погано ж розсудили вони!

   29:4

5. مَنْ كَانَ يَرْجُو لِقَاءَ اللَّهِ فَإِنَّ أَجَلَ اللَّهِ لَآتٍ ۚ وَهُوَ السَّمِيعُ الْعَلِيمُ

   А якщо хтось сподівається на зустріч із Аллагом, то призначений Аллагом строк неодмінно настане. Він — Всечуючий, Всезнаючий!

   29:5

6. وَمَنْ جَاهَدَ فَإِنَّمَا يُجَاهِدُ لِنَفْسِهِ ۚ إِنَّ اللَّهَ لَغَنِيٌّ عَنِ الْعَالَمِينَ

   Хто веде боротьбу, той веде боротьбу тільки для себе. Воістину, Аллаг не потребує жителів світів!

   29:6

7. وَالَّذِينَ آمَنُوا وَعَمِلُوا الصَّالِحَاتِ لَنُكَفِّرَنَّ عَنْهُمْ سَيِّئَاتِهِمْ وَلَنَجْزِيَنَّهُمْ أَحْسَنَ الَّذِي كَانُوا يَعْمَلُونَ

   Тим, які увірували й робили добро, Ми простимо злі вчинки їхні та винагородимо кращим за те, що робили вони!

   29:7

Перевод: Михайло Якубович