Сура 29 Аль-Анкабут (Павук), аят 33 – 34

1. وَلَمَّا أَنْ جَاءَتْ رُسُلُنَا لُوطًا سِيءَ بِهِمْ وَضَاقَ بِهِمْ ذَرْعًا وَقَالُوا لَا تَخَفْ وَلَا تَحْزَنْ ۖ إِنَّا مُنَجُّوكَ وَأَهْلَكَ إِلَّا امْرَأَتَكَ كَانَتْ مِنَ الْغَابِرِينَ

   Коли Наші посланці прийшли до Люта, він засмутився через це й зніяковів. Ті сказали: «Не бійся та не журись! Ми врятуємо тебе разом із родиною, крім дружини, яка залишиться!

   29:33

2. إِنَّا مُنْزِلُونَ عَلَىٰ أَهْلِ هَٰذِهِ الْقَرْيَةِ رِجْزًا مِنَ السَّمَاءِ بِمَا كَانُوا يَفْسُقُونَ

   Ми зішлемо на жителів цього селища кару з неба — за те, що вони поширювали безчестя!»

   29:34

Перевод: Михайло Якубович