Сура 74 Аль-Мудассір (Закутаний), аят 32 – 56

  1. كَلَّا وَالْقَمَرِ

    Ні! Клянуся місяцем!

    74:32
  2. وَاللَّيْلِ إِذْ أَدْبَرَ

    Клянуся ніччю, коли вона відступає!

    74:33
  3. وَالصُّبْحِ إِذَا أَسْفَرَ

    Клянуся зорею, коли вона займається!

    74:34
  4. إِنَّهَا لَإِحْدَى الْكُبَرِ

    Воістину, це — одна із найвеличніших справ,

    74:35
  5. نَذِيرًا لِلْبَشَرِ

    яка застерігає людство,

    74:36
  6. لِمَنْ شَاءَ مِنْكُمْ أَنْ يَتَقَدَّمَ أَوْ يَتَأَخَّرَ

    тих серед вас, хто бажає йти вперед чи відступати назад.

    74:37
  7. كُلُّ نَفْسٍ بِمَا كَسَبَتْ رَهِينَةٌ

    Кожна душа є заручницею того, що вона собі здобула,

    74:38
  8. إِلَّا أَصْحَابَ الْيَمِينِ

    окрім людей, які праворуч,

    74:39
  9. فِي جَنَّاتٍ يَتَسَاءَلُونَ

    які в райських садах розпитують одне одного

    74:40
  10. عَنِ الْمُجْرِمِينَ

    про грішників:

    74:41
  11. مَا سَلَكَكُمْ فِي سَقَرَ

    «Що привело вас у пекельне полум’я?»

    74:42
  12. قَالُوا لَمْ نَكُ مِنَ الْمُصَلِّينَ

    Ті скажуть: «Ми не були серед молільників,

    74:43
  13. وَلَمْ نَكُ نُطْعِمُ الْمِسْكِينَ

    не годували бідняка

    74:44
  14. وَكُنَّا نَخُوضُ مَعَ الْخَائِضِينَ

    та разом з іншими вдавалися до пустослів’я.

    74:45
  15. وَكُنَّا نُكَذِّبُ بِيَوْمِ الدِّينِ

    Ми вважали Судний День брехнею,

    74:46
  16. حَتَّىٰ أَتَانَا الْيَقِينُ

    доки не прийшла до нас впевненість».

    74:47
  17. فَمَا تَنْفَعُهُمْ شَفَاعَةُ الشَّافِعِينَ

    Їм не допоможе заступництво заступників.

    74:48
  18. فَمَا لَهُمْ عَنِ التَّذْكِرَةِ مُعْرِضِينَ

    Чому ж вони відвертаються від нагадування,

    74:49
  19. كَأَنَّهُمْ حُمُرٌ مُسْتَنْفِرَةٌ

    наче перелякані віслюки,

    74:50
  20. فَرَّتْ مِنْ قَسْوَرَةٍ

    які втікають від лева.

    74:51
  21. بَلْ يُرِيدُ كُلُّ امْرِئٍ مِنْهُمْ أَنْ يُؤْتَىٰ صُحُفًا مُنَشَّرَةً

    Але кожен із них прагне отримати розгорнуті сувої.

    74:52
  22. كَلَّا ۖ بَلْ لَا يَخَافُونَ الْآخِرَةَ

    Ні! Вони не мають страху перед наступним життям!

    74:53
  23. كَلَّا إِنَّهُ تَذْكِرَةٌ

    Ні! Воістину, це — нагадування!

    74:54
  24. فَمَنْ شَاءَ ذَكَرَهُ

    І хто захоче, той згадає його.

    74:55
  25. وَمَا يَذْكُرُونَ إِلَّا أَنْ يَشَاءَ اللَّهُ ۚ هُوَ أَهْلُ التَّقْوَىٰ وَأَهْلُ الْمَغْفِرَةِ

    Але вони не згадають його, якщо цього не побажає Аллаг. Гідний Він богобоязливості та гідний дарувати прощення!

    74:56

Перевод: Михайло Якубович