Сура 79 Ан-Назіат (Ті, що висмикують), аят 1 – 14

1. وَالنَّازِعَاتِ غَرْقًا

   Клянуся тими, що висмикують силоміць!

   79:1

2. وَالنَّاشِطَاتِ نَشْطًا

   Клянуся тими, що дістають ніжно,

   79:2

3. وَالسَّابِحَاتِ سَبْحًا

   клянуся тими, що пливуть плинно,

   79:3

4. فَالسَّابِقَاتِ سَبْقًا

   клянуся тими, що випереджають стрімко,

   79:4

5. فَالْمُدَبِّرَاتِ أَمْرًا

   і тими, що виконують накази!

   79:5

6. يَوْمَ تَرْجُفُ الرَّاجِفَةُ

   У День той здригнеться те, що здригається,

   79:6

7. تَتْبَعُهَا الرَّادِفَةُ

   піде слідом за ним ще одне,

   79:7

8. قُلُوبٌ يَوْمَئِذٍ وَاجِفَةٌ

   серця у День той затремтять,

   79:8

9. أَبْصَارُهَا خَاشِعَةٌ

   погляди впадуть додолу.

   79:9

10. يَقُولُونَ أَإِنَّا لَمَرْدُودُونَ فِي الْحَافِرَةِ

    Говорять вони: «Невже ми станемо такими, як були,

    79:10

11. أَإِذَا كُنَّا عِظَامًا نَخِرَةً

    після того, як будемо кістками тлінними?»

    79:11

12. قَالُوا تِلْكَ إِذًا كَرَّةٌ خَاسِرَةٌ

    Сказали вони: «Якщо це так, то це повернення зі збитком!»

    79:12

13. فَإِنَّمَا هِيَ زَجْرَةٌ وَاحِدَةٌ

    Та ось лише один глас –

    79:13

14. فَإِذَا هُمْ بِالسَّاهِرَةِ

    і вони опиняться на поверхні землі.

    79:14

Перевод: Михайло Якубович