Сура 7 Аль-Араф (Загорожі), аят 109 – 126

  1. قَالَ الْمَلَأُ مِنْ قَوْمِ فِرْعَوْنَ إِنَّ هَٰذَا لَسَاحِرٌ عَلِيمٌ

    Старшина народу Фірауна сказала: «Воістину, він — вправний чаклун!

    7:109
  2. يُرِيدُ أَنْ يُخْرِجَكُمْ مِنْ أَرْضِكُمْ ۖ فَمَاذَا تَأْمُرُونَ

    Він прагне вигнати вас із вашої землі! Що ж ви порадите?»

    7:110
  3. قَالُوا أَرْجِهْ وَأَخَاهُ وَأَرْسِلْ فِي الْمَدَائِنِ حَاشِرِينَ

    Інші відповіли: «Дай час йому та брату його, а по містах розішли вісників,

    7:111
  4. يَأْتُوكَ بِكُلِّ سَاحِرٍ عَلِيمٍ

    які приведуть до тебе всіх вправних чаклунів!»

    7:112
  5. وَجَاءَ السَّحَرَةُ فِرْعَوْنَ قَالُوا إِنَّ لَنَا لَأَجْرًا إِنْ كُنَّا نَحْنُ الْغَالِبِينَ

    Чаклуни прийшли до Фірауна й сказали: «Ми маємо отримати винагороду, якщо будемо переможцями!»

    7:113
  6. قَالَ نَعَمْ وَإِنَّكُمْ لَمِنَ الْمُقَرَّبِينَ

    Той відповів: «Так, і ви будете одними з наближених!»

    7:114
  7. قَالُوا يَا مُوسَىٰ إِمَّا أَنْ تُلْقِيَ وَإِمَّا أَنْ نَكُونَ نَحْنُ الْمُلْقِينَ

    Вони сказали: «О Мусо, або кидай спершу ти, або кинемо ми!»

    7:115
  8. قَالَ أَلْقُوا ۖ فَلَمَّا أَلْقَوْا سَحَرُوا أَعْيُنَ النَّاسِ وَاسْتَرْهَبُوهُمْ وَجَاءُوا بِسِحْرٍ عَظِيمٍ

    Той відповів: «Кидайте ви!» І коли вони кинули, то зачарували погляд людей, налякали їх і показали великі чари.

    7:116
  9. وَأَوْحَيْنَا إِلَىٰ مُوسَىٰ أَنْ أَلْقِ عَصَاكَ ۖ فَإِذَا هِيَ تَلْقَفُ مَا يَأْفِكُونَ

    А Ми відкрили Мусі: «Кидай свою палицю!» І ось стала вона поглинати те, що створили вони!

    7:117
  10. فَوَقَعَ الْحَقُّ وَبَطَلَ مَا كَانُوا يَعْمَلُونَ

    Постала істина й стало марним те, що робили вони!

    7:118
  11. فَغُلِبُوا هُنَالِكَ وَانْقَلَبُوا صَاغِرِينَ

    Вони зазнали поразки й повернулися приниженими.

    7:119
  12. وَأُلْقِيَ السَّحَرَةُ سَاجِدِينَ

    Чаклуни впали в земному поклоні

    7:120
  13. قَالُوا آمَنَّا بِرَبِّ الْعَالَمِينَ

    й сказали: «Ми увірували в Господа світів,

    7:121
  14. رَبِّ مُوسَىٰ وَهَارُونَ

    Господа Муси та Гаруна!»

    7:122
  15. قَالَ فِرْعَوْنُ آمَنْتُمْ بِهِ قَبْلَ أَنْ آذَنَ لَكُمْ ۖ إِنَّ هَٰذَا لَمَكْرٌ مَكَرْتُمُوهُ فِي الْمَدِينَةِ لِتُخْرِجُوا مِنْهَا أَهْلَهَا ۖ فَسَوْفَ تَعْلَمُونَ

    Фіраун сказав: «Як, ви увірували в Нього без мого дозволу?! Це ваші хитрощі. Ви задумали їх у місті, щоб вигнати звідти його жителів. Але скоро ви дізнаєтеся!

    7:123
  16. لَأُقَطِّعَنَّ أَيْدِيَكُمْ وَأَرْجُلَكُمْ مِنْ خِلَافٍ ثُمَّ لَأُصَلِّبَنَّكُمْ أَجْمَعِينَ

    Я накажу відтяти вам руки й ноги навхрест, а потім розіпнути вас усіх!»

    7:124
  17. قَالُوا إِنَّا إِلَىٰ رَبِّنَا مُنْقَلِبُونَ

    Ті сказали: «Воістину, ми повертаємося до Господа нашого!

    7:125
  18. وَمَا تَنْقِمُ مِنَّا إِلَّا أَنْ آمَنَّا بِآيَاتِ رَبِّنَا لَمَّا جَاءَتْنَا ۚ رَبَّنَا أَفْرِغْ عَلَيْنَا صَبْرًا وَتَوَفَّنَا مُسْلِمِينَ

    Ти мстишся нам за те, що ми увірували в знамення Господа нашого, коли вони прийшли до нас. Господи наш! Даруй нам терпіння й забери нас відданими Тобі!»

    7:126

Перевод: Михайло Якубович