Мусхаф, сторінка 345

1. مَا تَسْبِقُ مِنْ أُمَّةٍ أَجَلَهَا وَمَا يَسْتَأْخِرُونَ

   Жодна громада не випередить свого строку й не відкладе його.

   23:43

2. ثُمَّ أَرْسَلْنَا رُسُلَنَا تَتْرَىٰ ۖ كُلَّ مَا جَاءَ أُمَّةً رَسُولُهَا كَذَّبُوهُ ۚ فَأَتْبَعْنَا بَعْضَهُمْ بَعْضًا وَجَعَلْنَاهُمْ أَحَادِيثَ ۚ فَبُعْدًا لِقَوْمٍ لَا يُؤْمِنُونَ

   Потім Ми відсилали Наших посланців одного за другим. До якої б громади не приходив посланець, вони вважали його за брехуна. Отож, Ми [нищили] один [народ] за другим і зробили їх притчами. Нехай згинуть люди, які не вірують!

   23:44

3. ثُمَّ أَرْسَلْنَا مُوسَىٰ وَأَخَاهُ هَارُونَ بِآيَاتِنَا وَسُلْطَانٍ مُبِينٍ

   А потім із Нашими знаменнями та ясним доказом Ми відіслали Мусу та його брата Гаруна

   23:45

4. إِلَىٰ فِرْعَوْنَ وَمَلَئِهِ فَاسْتَكْبَرُوا وَكَانُوا قَوْمًا عَالِينَ

   до Фірауна та старшини народу його. Але вони погордо відвернулись, адже були зверхніми людьми.

   23:46

5. فَقَالُوا أَنُؤْمِنُ لِبَشَرَيْنِ مِثْلِنَا وَقَوْمُهُمَا لَنَا عَابِدُونَ

   Вони сказали: «Невже ми повіримо двом людям, схожим на нас, тоді як їхній народ служить нам?»

   23:47

6. فَكَذَّبُوهُمَا فَكَانُوا مِنَ الْمُهْلَكِينَ

   Отож, вони визнали їх обох брехунами й прирекли себе на загибель.

   23:48

7. وَلَقَدْ آتَيْنَا مُوسَى الْكِتَابَ لَعَلَّهُمْ يَهْتَدُونَ

   Справді, Ми дарували Мусі Писання — можливо, підуть вони прямим шляхом!

   23:49

8. وَجَعَلْنَا ابْنَ مَرْيَمَ وَأُمَّهُ آيَةً وَآوَيْنَاهُمَا إِلَىٰ رَبْوَةٍ ذَاتِ قَرَارٍ وَمَعِينٍ

   Ми зробили сина Мар’ям та його матір знаменням і поселили їх на затишному пагорбі біля струмка.

   23:50

9. يَا أَيُّهَا الرُّسُلُ كُلُوا مِنَ الطَّيِّبَاتِ وَاعْمَلُوا صَالِحًا ۖ إِنِّي بِمَا تَعْمَلُونَ عَلِيمٌ

   О ви, посланці! Споживайте блага й робіть добро. Воістину, Я знаю, що ви робите!

   23:51

10. وَإِنَّ هَٰذِهِ أُمَّتُكُمْ أُمَّةً وَاحِدَةً وَأَنَا رَبُّكُمْ فَاتَّقُونِ

    Воістину, ваша громада — громада єдина. А Я — ваш Господь. Тож бійтеся Мене!

    23:52

11. فَتَقَطَّعُوا أَمْرَهُمْ بَيْنَهُمْ زُبُرًا ۖ كُلُّ حِزْبٍ بِمَا لَدَيْهِمْ فَرِحُونَ

    Але вони розірвали цю справу на частини й кожна група радіє з того, що має.

    23:53

12. فَذَرْهُمْ فِي غَمْرَتِهِمْ حَتَّىٰ حِينٍ

    Залиш їх у їхній омані — до певного часу.

    23:54

13. أَيَحْسَبُونَ أَنَّمَا نُمِدُّهُمْ بِهِ مِنْ مَالٍ وَبَنِينَ

    Невже вони вважають, що Ми даємо їм майно й синів,

    23:55

14. نُسَارِعُ لَهُمْ فِي الْخَيْرَاتِ ۚ بَلْ لَا يَشْعُرُونَ

    поспішаючи наділити благами? Та ж ні, але вони цього не відчувають!

    23:56

15. إِنَّ الَّذِينَ هُمْ مِنْ خَشْيَةِ رَبِّهِمْ مُشْفِقُونَ

    Воістину, ті, які тремтять від страху перед Господом своїм,

    23:57

16. وَالَّذِينَ هُمْ بِآيَاتِ رَبِّهِمْ يُؤْمِنُونَ

    які вірують у знамення Господа свого,

    23:58

17. وَالَّذِينَ هُمْ بِرَبِّهِمْ لَا يُشْرِكُونَ

    які в поклонінні Господу своєму не додають рівних,

    23:59

Перевод: Михайло Якубович