Мусхаф, сторінка 578

1. كَلَّا بَلْ تُحِبُّونَ الْعَاجِلَةَ

   Та ж ні! Ви любите скороминучість

   75:20

2. وَتَذَرُونَ الْآخِرَةَ

   і нехтуєте життям наступним.

   75:21

3. وُجُوهٌ يَوْمَئِذٍ نَاضِرَةٌ

   Деякі обличчя у той День будуть сяючими,

   75:22

4. إِلَىٰ رَبِّهَا نَاظِرَةٌ

   дивлячись на Господа свого.

   75:23

5. وَوُجُوهٌ يَوْمَئِذٍ بَاسِرَةٌ

   А інші обличчя у той День будуть засмученими,

   75:24

6. تَظُنُّ أَنْ يُفْعَلَ بِهَا فَاقِرَةٌ

   думаючи, що із ними трапиться лихо.

   75:25

7. كَلَّا إِذَا بَلَغَتِ التَّرَاقِيَ

   Та ж ні! Коли підступить смерть,

   75:26

8. وَقِيلَ مَنْ ۜ رَاقٍ

   то скажуть: «Чи знайдеться лікар?»

   75:27

9. وَظَنَّ أَنَّهُ الْفِرَاقُ

   Людина зрозуміє, що прийшла розлука.

   75:28

10. وَالْتَفَّتِ السَّاقُ بِالسَّاقِ

    Нога зійдеться з ногою.

    75:29

11. إِلَىٰ رَبِّكَ يَوْمَئِذٍ الْمَسَاقُ

    У той День людину приженуть до Господа твого.

    75:30

12. فَلَا صَدَّقَ وَلَا صَلَّىٰ

    Вона не вірила й не молилась,

    75:31

13. وَلَٰكِنْ كَذَّبَ وَتَوَلَّىٰ

    сприйняла істину як брехню та відвернулась,

    75:32

14. ثُمَّ ذَهَبَ إِلَىٰ أَهْلِهِ يَتَمَطَّىٰ

    а далі погордо вирушила до своєї родини.

    75:33

15. أَوْلَىٰ لَكَ فَأَوْلَىٰ

    Горе тобі, горе!

    75:34

16. ثُمَّ أَوْلَىٰ لَكَ فَأَوْلَىٰ

    І ще раз: горе тобі, горе!

    75:35

17. أَيَحْسَبُ الْإِنْسَانُ أَنْ يُتْرَكَ سُدًى

    Невже людина думає, що вона залишена без нагляду?

    75:36

18. أَلَمْ يَكُ نُطْفَةً مِنْ مَنِيٍّ يُمْنَىٰ

    Невже вона не була краплею сім’я, що ллється?

    75:37

19. ثُمَّ كَانَ عَلَقَةً فَخَلَقَ فَسَوَّىٰ

    А потім — кров’яним згустком; Ми створили її та розмірили,

    75:38

20. فَجَعَلَ مِنْهُ الزَّوْجَيْنِ الذَّكَرَ وَالْأُنْثَىٰ

    зробивши з неї пару: чоловіка та жінку.

    75:39

21. أَلَيْسَ ذَٰلِكَ بِقَادِرٍ عَلَىٰ أَنْ يُحْيِيَ الْمَوْتَىٰ

    То невже Він не спроможний оживити померлих?

    75:40

22. هَلْ أَتَىٰ عَلَى الْإِنْسَانِ حِينٌ مِنَ الدَّهْرِ لَمْ يَكُنْ شَيْئًا مَذْكُورًا

    Чи не минув для людини той час, коли вона була річчю, не гідною згадки?

    76:1

23. إِنَّا خَلَقْنَا الْإِنْسَانَ مِنْ نُطْفَةٍ أَمْشَاجٍ نَبْتَلِيهِ فَجَعَلْنَاهُ سَمِيعًا بَصِيرًا

    Воістину, Ми створили людину зі змішаної краплі сім’я, випробовуючи її, а потім дарували їй слух і зір.

    76:2

24. إِنَّا هَدَيْنَاهُ السَّبِيلَ إِمَّا شَاكِرًا وَإِمَّا كَفُورًا

    Воістину, Ми повели її шляхом, буде вона вдячною чи невдячною.

    76:3

25. إِنَّا أَعْتَدْنَا لِلْكَافِرِينَ سَلَاسِلَ وَأَغْلَالًا وَسَعِيرًا

    Ми приготували для невіруючих ланцюги, кайдани та полум’я.

    76:4

26. إِنَّ الْأَبْرَارَ يَشْرَبُونَ مِنْ كَأْسٍ كَانَ مِزَاجُهَا كَافُورًا

    Воістину, праведники питимуть із чаші напій, змішаний із камфорою.

    76:5

Перевод: Михайло Якубович