Сура 26 Аш-Шуара (Поети), аят 122 – 140

وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ الْعَزِيزُ الرَّحِيمُ

Воістину, Твій Господь — Всемогутній, Милосердний!
26:122
كَذَّبَتْ عَادٌ الْمُرْسَلِينَ

Адити визнали посланців брехунами.
26:123
إِذْ قَالَ لَهُمْ أَخُوهُمْ هُودٌ أَلَا تَتَّقُونَ

Ось їхній брат Гуд сказав їм: «Невже ви не боїтесь?
26:124
إِنِّي لَكُمْ رَسُولٌ أَمِينٌ

Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри!
26:125
فَاتَّقُوا اللَّهَ وَأَطِيعُونِ

Бійтесь Аллага й коріться мені!
26:126
وَمَا أَسْأَلُكُمْ عَلَيْهِ مِنْ أَجْرٍ ۖ إِنْ أَجْرِيَ إِلَّا عَلَىٰ رَبِّ الْعَالَمِينَ

Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів!
26:127
أَتَبْنُونَ بِكُلِّ رِيعٍ آيَةً تَعْبَثُونَ

Невже ви будете марно ставити знаки на кожному пагорбі
26:128
وَتَتَّخِذُونَ مَصَانِعَ لَعَلَّكُمْ تَخْلُدُونَ

й зводити високі споруди, наче ви житимете вічно,
26:129
وَإِذَا بَطَشْتُمْ بَطَشْتُمْ جَبَّارِينَ

й чинити насильство над людьми, як тирани?
26:130
فَاتَّقُوا اللَّهَ وَأَطِيعُونِ

Бійтесь Аллага й коріться мені,
26:131
وَاتَّقُوا الَّذِي أَمَدَّكُمْ بِمَا تَعْلَمُونَ

Бійтеся Того, Хто допоміг вам тим, що вам відомо:
26:132
أَمَدَّكُمْ بِأَنْعَامٍ وَبَنِينَ

допоміг вам худобою та синами,
26:133
وَجَنَّاتٍ وَعُيُونٍ

садами та джерелами!
26:134
إِنِّي أَخَافُ عَلَيْكُمْ عَذَابَ يَوْمٍ عَظِيمٍ

І я боюся, що вас спіткає кара у Великий День!»
26:135
قَالُوا سَوَاءٌ عَلَيْنَا أَوَعَظْتَ أَمْ لَمْ تَكُنْ مِنَ الْوَاعِظِينَ

Ті відповіли: «Байдуже нам, чи ти будеш нас повчати, чи ти не будеш із тими, які повчають.
26:136
إِنْ هَٰذَا إِلَّا خُلُقُ الْأَوَّلِينَ

Це лише звичаї давніх поколінь
26:137
وَمَا نَحْنُ بِمُعَذَّبِينَ

і ми не будемо покарані!»
26:138
فَكَذَّبُوهُ فَأَهْلَكْنَاهُمْ ۗ إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَآيَةً ۖ وَمَا كَانَ أَكْثَرُهُمْ مُؤْمِنِينَ

Вони вважали його брехуном, тож Ми знищили їх! Воістину, в цьому — знамення! Але ж більшість із них не вірує!
26:139
وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ الْعَزِيزُ الرَّحِيمُ

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний!
26:140

Перевод: Михайло Якубович