Мусхаф, сторінка 570

1. فَلَا أُقْسِمُ بِرَبِّ الْمَشَارِقِ وَالْمَغَارِبِ إِنَّا لَقَادِرُونَ

   Ні! Клянуся Господом сходу й заходу, що Ми спроможні

   70:40

2. عَلَىٰ أَنْ نُبَدِّلَ خَيْرًا مِنْهُمْ وَمَا نَحْنُ بِمَسْبُوقِينَ

   замінити їх на кращих і ніхто Нас не перевершить!

   70:41

3. فَذَرْهُمْ يَخُوضُوا وَيَلْعَبُوا حَتَّىٰ يُلَاقُوا يَوْمَهُمُ الَّذِي يُوعَدُونَ

   Залиш їх наодинці, нехай переймаються своїми розмовами та забавами доти, доки вони не зустрінуть той свій День, який їм обіцяно!

   70:42

4. يَوْمَ يَخْرُجُونَ مِنَ الْأَجْدَاثِ سِرَاعًا كَأَنَّهُمْ إِلَىٰ نُصُبٍ يُوفِضُونَ

   День, коли вони швидко вийдуть із могил, наче поспішаючи до своїх жертовників.

   70:43

5. خَاشِعَةً أَبْصَارُهُمْ تَرْهَقُهُمْ ذِلَّةٌ ۚ ذَٰلِكَ الْيَوْمُ الَّذِي كَانُوا يُوعَدُونَ

   Їхні погляди будуть опущені, їх спіткає приниження! Таким буде День, який їм обіцяно!

   70:44

6. إِنَّا أَرْسَلْنَا نُوحًا إِلَىٰ قَوْمِهِ أَنْ أَنْذِرْ قَوْمَكَ مِنْ قَبْلِ أَنْ يَأْتِيَهُمْ عَذَابٌ أَلِيمٌ

   Воістину, відіслали Ми Нуха до народу його: «Застерігай народ свій, поки не вразить його кара болісна!»

   71:1

7. قَالَ يَا قَوْمِ إِنِّي لَكُمْ نَذِيرٌ مُبِينٌ

   Він сказав: «О народе мій! Воістину, я справді той, хто застерігає вас!

   71:2

8. أَنِ اعْبُدُوا اللَّهَ وَاتَّقُوهُ وَأَطِيعُونِ

   Поклоняйтеся Аллагу, бійтеся Його і коріться мені,

   71:3

9. يَغْفِرْ لَكُمْ مِنْ ذُنُوبِكُمْ وَيُؤَخِّرْكُمْ إِلَىٰ أَجَلٍ مُسَمًّى ۚ إِنَّ أَجَلَ اللَّهِ إِذَا جَاءَ لَا يُؤَخَّرُ ۖ لَوْ كُنْتُمْ تَعْلَمُونَ

   щоб простив Він вам гріхи ваші і відстрочив вам на певний час. Воістину, коли обіцяний Аллагом час настане, то не буде вже відстрочки. Якби ж ви тільки знали!»

   71:4

10. قَالَ رَبِّ إِنِّي دَعَوْتُ قَوْمِي لَيْلًا وَنَهَارًا

    Сказав Нух: «Господи! Воістину, закликав я народ свій вночі та вдень!

    71:5

11. فَلَمْ يَزِدْهُمْ دُعَائِي إِلَّا فِرَارًا

    Але заклик мій призвів лише до втечі їхньої.

    71:6

12. وَإِنِّي كُلَّمَا دَعَوْتُهُمْ لِتَغْفِرَ لَهُمْ جَعَلُوا أَصَابِعَهُمْ فِي آذَانِهِمْ وَاسْتَغْشَوْا ثِيَابَهُمْ وَأَصَرُّوا وَاسْتَكْبَرُوا اسْتِكْبَارًا

    І, воістину, кожен раз, коли я закликав їх заради того, щоб Ти простив їх, вони вкладали в свої вуха пальці та закривались одягом, наполегливо трималися свого та вели себе зверхньо!

    71:7

13. ثُمَّ إِنِّي دَعَوْتُهُمْ جِهَارًا

    Потім я закликав їх відкрито,

    71:8

14. ثُمَّ إِنِّي أَعْلَنْتُ لَهُمْ وَأَسْرَرْتُ لَهُمْ إِسْرَارًا

    знову закликав їх привселюдно і спілкувався з ними таємно,

    71:9

15. فَقُلْتُ اسْتَغْفِرُوا رَبَّكُمْ إِنَّهُ كَانَ غَفَّارًا

    кажучи: «Благайте прощення у Господа вашого, воістину, Він — Прощаючий!

    71:10

Перевод: Михайло Якубович