Мусхаф, сторінка 595

  1. وَالشَّمْسِ وَضُحَاهَا

    Клянуся сонцем і світлом його,

    91:1
  2. وَالْقَمَرِ إِذَا تَلَاهَا

    клянуся місяцем, коли плине він за ним,

    91:2
  3. وَالنَّهَارِ إِذَا جَلَّاهَا

    клянуся днем, коли воно освітлює його,

    91:3
  4. وَاللَّيْلِ إِذَا يَغْشَاهَا

    клянуся ніччю, коли накриває вона його!

    91:4
  5. وَالسَّمَاءِ وَمَا بَنَاهَا

    Клянуся небом і Тим, Хто збудував його,

    91:5
  6. وَالْأَرْضِ وَمَا طَحَاهَا

    клянуся землею і Тим, Хто розіслав її,

    91:6
  7. وَنَفْسٍ وَمَا سَوَّاهَا

    клянуся душею і Тим, Хто розмірив її,

    91:7
  8. فَأَلْهَمَهَا فُجُورَهَا وَتَقْوَاهَا

    і відкрив їй грішність і праведність її!

    91:8
  9. قَدْ أَفْلَحَ مَنْ زَكَّاهَا

    Істинно, здобув успіх той, хто очистив її!

    91:9
  10. وَقَدْ خَابَ مَنْ دَسَّاهَا

    Істинно, зазнав втрат той, хто пошкодив її!

    91:10
  11. كَذَّبَتْ ثَمُودُ بِطَغْوَاهَا

    Відкинули самудити посланця через безчестя свої,

    91:11
  12. إِذِ انْبَعَثَ أَشْقَاهَا

    коли підвівся найнещасніший серед них.

    91:12
  13. فَقَالَ لَهُمْ رَسُولُ اللَّهِ نَاقَةَ اللَّهِ وَسُقْيَاهَا

    А сказав їм посланець Аллага: «Бережіть верблюдицю Аллага та питво її!»

    91:13
  14. فَكَذَّبُوهُ فَعَقَرُوهَا فَدَمْدَمَ عَلَيْهِمْ رَبُّهُمْ بِذَنْبِهِمْ فَسَوَّاهَا

    Але не послухали вони його та й підрізали жили її. Тож знищив їх Господь за гріхи їхні, зрівнявши карою всіх!

    91:14
  15. وَلَا يَخَافُ عُقْبَاهَا

    І не боявся Він наслідків цього!

    91:15
  16. وَاللَّيْلِ إِذَا يَغْشَىٰ

    Клянуся ніччю, коли вона вкриває!

    92:1
  17. وَالنَّهَارِ إِذَا تَجَلَّىٰ

    Клянуся днем, коли він сяє!

    92:2
  18. وَمَا خَلَقَ الذَّكَرَ وَالْأُنْثَىٰ

    Клянуся Тим, Хто створив чоловіка та жінку!

    92:3
  19. إِنَّ سَعْيَكُمْ لَشَتَّىٰ

    Воістину, ваші бажання різні!

    92:4
  20. فَأَمَّا مَنْ أَعْطَىٰ وَاتَّقَىٰ

    Тому, хто жертвував і був богобоязливим,

    92:5
  21. وَصَدَّقَ بِالْحُسْنَىٰ

    і визнавав найкраще —

    92:6
  22. فَسَنُيَسِّرُهُ لِلْيُسْرَىٰ

    тому полегшимо Ми шлях до найлегшого!

    92:7
  23. وَأَمَّا مَنْ بَخِلَ وَاسْتَغْنَىٰ

    А тому, хто був скупим і думав, що не потребує нічого,

    92:8
  24. وَكَذَّبَ بِالْحُسْنَىٰ

    а найкраще вважав брехнею —

    92:9
  25. فَسَنُيَسِّرُهُ لِلْعُسْرَىٰ

    тому полегшимо Ми шлях до найтяжчого!

    92:10
  26. وَمَا يُغْنِي عَنْهُ مَالُهُ إِذَا تَرَدَّىٰ

    Не допоможе йому багатство його, коли буде скинутий він!

    92:11
  27. إِنَّ عَلَيْنَا لَلْهُدَىٰ

    Воістину, Нам належить вказувати прямий шлях

    92:12
  28. وَإِنَّ لَنَا لَلْآخِرَةَ وَالْأُولَىٰ

    і Нам належить останнє й перше!

    92:13
  29. فَأَنْذَرْتُكُمْ نَارًا تَلَظَّىٰ

    Я попередив вас про палаючий вогонь,

    92:14

Перевод: Михайло Якубович