Сура 37 Ас-Саффат (Вишикувані)
-
أُولَٰئِكَ لَهُمْ رِزْقٌ مَعْلُومٌ
На них чекає відомий наділ –
37:41 -
فَوَاكِهُ ۖ وَهُمْ مُكْرَمُونَ
фрукти. Вони будуть пошановані
37:42 -
فِي جَنَّاتِ النَّعِيمِ
у садах насолоди,
37:43 -
عَلَىٰ سُرُرٍ مُتَقَابِلِينَ
лежачи на ложах — один навпроти одного.
37:44 -
يُطَافُ عَلَيْهِمْ بِكَأْسٍ مِنْ مَعِينٍ
Їх обходитимуть із чашею джерельного напою,
37:45 -
بَيْضَاءَ لَذَّةٍ لِلشَّارِبِينَ
чистого, який дарує задоволення тим, хто його п’є!
37:46 -
لَا فِيهَا غَوْلٌ وَلَا هُمْ عَنْهَا يُنْزَفُونَ
Він не позбавляє глузду, тож вони не сп’яніють від нього!
37:47 -
وَعِنْدَهُمْ قَاصِرَاتُ الطَّرْفِ عِينٌ
Поряд із ними будуть ті, чий погляд смиренний, чиї очі прекрасні.
37:48 -
كَأَنَّهُنَّ بَيْضٌ مَكْنُونٌ
Вони подібні до яйця, що надійно охороняється!
37:49 -
فَأَقْبَلَ بَعْضُهُمْ عَلَىٰ بَعْضٍ يَتَسَاءَلُونَ
А ті звертатимуться одне до одного з питаннями.
37:50 -
قَالَ قَائِلٌ مِنْهُمْ إِنِّي كَانَ لِي قَرِينٌ
Один із них скаже: «Був у мене приятель,
37:51 -
يَقُولُ أَإِنَّكَ لَمِنَ الْمُصَدِّقِينَ
який говорив: «Невже ти належиш до тих, хто вірить,
37:52 -
أَإِذَا مِتْنَا وَكُنَّا تُرَابًا وَعِظَامًا أَإِنَّا لَمَدِينُونَ
що, нам відплатять після того, як ми помремо й станемо прахом і кістками?»
37:53 -
قَالَ هَلْ أَنْتُمْ مُطَّلِعُونَ
І скаже: «Чи не поглянете ви?»
37:54 -
فَاطَّلَعَ فَرَآهُ فِي سَوَاءِ الْجَحِيمِ
Він погляне й побачить того в середині пекла!
37:55 -
قَالَ تَاللَّهِ إِنْ كِدْتَ لَتُرْدِينِ
І скаже: «Клянусь Аллагом! Ти мало не знищив мене!
37:56 -
وَلَوْلَا نِعْمَةُ رَبِّي لَكُنْتُ مِنَ الْمُحْضَرِينَ
Якби не милість Господа мого, я неодмінно був би серед тих, хто потрапив [у пекло]!
37:57 -
أَفَمَا نَحْنُ بِمَيِّتِينَ
Невже ми більше не помремо,
37:58 -
إِلَّا مَوْتَتَنَا الْأُولَىٰ وَمَا نَحْنُ بِمُعَذَّبِينَ
після нашої першої смерті? Невже не будемо покарані?»
37:59 -
إِنَّ هَٰذَا لَهُوَ الْفَوْزُ الْعَظِيمُ
Воістину, це — великий успіх!
37:60
Перевод: Михайло Якубович